Малі статеві губи
Малі статеві губи | |
---|---|
Деталі | |
Попередник | Урогенітальні складки |
Ідентифікатори | |
Латина | Labia minora pudendi |
TA98 | A09.2.01.007 |
TA2 | 3553 |
FMA | 20374 |
Анатомічна термінологія |
Малі́, або внутрішні стате́ві гу́би (лат. lábia minóra pudéndi) — частина вульви, дві тонкошкірні складки, розміщені паралельно і досередини від великих статевих губ. Захищають вагінальний та уретральний отвір, а також протоки залоз. Містять велику кількість сальних залоз, нервових закінчень та кровоносних судин, здатні ерегувати, є ерогенною зоною.
Також називаються «німфами» (nymphae) — хоча до XVII ст. термін nympha вживався щодо клітора.
Розміщені між великими статевими губами. Спереду змикаються в районі клітора, утворюючи дві ніжки, що йдуть назад.
Малі статеві губи вкриває тонкий шар шкіри, що нагадує слизову оболонку блідо-рожевого кольору.
Попри назву, внутрішні статеві губи не завжди є меншими за зовнішні й прихованими в них: у багатьох жінок вони виступають з великих губ. Якщо малі губи виступають за межі великих, то шкіра, що вкриває їх, буває темнішою. Малі статеві губи мають велику кількість судин і нервових закінчень, волосся на них відсутнє.
Малі статеві губи у статево зрілих жінок містять велику кількість сальних залоз, у дівчаток на внутрішній поверхні малих губ сальні залози відсутні. У товщі малих статевих губ проходять численні судини, гладком'язеві волокна, нервові закінчення, як у типових еректильних структурах.
Біля промежини малі статеві губи зливаються з великими у вуздечку статевих губ (задню злуку). Розтягуючи статеві губи й напружуючи вуздечку, попереду задньої злуки можна побачити човноподібну заглибину (fossa navicularis).
Малі статеві губи слугують захистом для вагінального отвору та отвору уретри, прикриваючи їх. Секреція статевих губ сприяє лубрикації під час статевого акту та вимагає щоденної інтимної гігієни.
Утворюються на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку з урогенітальних складок, розташованих між статевим горбком і лабіоскротальними складками. Гомолог малих статевих губ у чоловічому організмі — губчасте тіло сечовипускного каналу.
Завдяки насиченості нервовими волокнами та кровоносними судинами малі статеві губи є значно чутливими до стимуляції, і під час сексуального збудження кров приливає до них, а секреція посилюється.
Сексуальні практики, що включають стимуляцію малих статевих губ — петинг (тертя через одяг чи без нього без проникнення), кунілінгус (стимуляція губами і язиком), трибадизм (тертя вульвою об вульву), вібратори та інші секс-іграшки.
- Анатомія людини : навчальний посібник : у 3-х ч. / В. С. Черно, Ю. К. Хилько, О. М. Слободян, В. В. Кошарний та ін. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили. ISBN 978-617-534-480-4 Ч. 2: Спланхнологія. Залози внутрішньої секреції. – 2020. – 180 с. ISBN 978-966-336-414-8 (С.128,135-136)
- Оперативна гінекологія : навч. посібник / Ю. С. Паращук, М. Г. Грищенко, В. Ю. Паращук, Р. А. Сафонов. – Харків : ХНМУ, 2017. – 132 с. Ел.джерело [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] (С.21)
- Я.І.Федонюк, Федонюк Л.Я. та ін. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 522-523. — ISBN 966-7364-85-2.
- Нормальна анатомія: Матешук-Вацеба Л. Р. Навч.- метод, посібник. — Львів: Поклик сумління, 1997. — 269 с. Ел.джерело [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.] (С.148-149,153-154,354)
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |